- докінчати
- -а́ю, -а́єш, недок., перех.Те саме, що докінчувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
докінчати
Смотреть что такое "докінчати" в других словарях:
докінчання — я, с. Дія за знач. докінчати … Український тлумачний словник
кінчати — а/ю, а/єш, недок., кінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. і з інфін. Доводити що небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. || з ким – чим. Завершувати, закінчувати дію, яка не названа, а відома з… … Український тлумачний словник
перевінчати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Те саме, що обвінчати. 2) Обвінчати всіх чи багатьох, по черзі … Український тлумачний словник
звінчати — а/ю, а/єш, перех. Док. до вінчати 4) … Український тлумачний словник
повінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Одружити за церковним обрядом; обвінчати … Український тлумачний словник
довінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Закінчити вінчання … Український тлумачний словник
обвінчати — а/ю, а/єш, док., перех., з ким і без додатка. Поєднати шлюбом за церковним обрядом … Український тлумачний словник
покінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Закінчити багато чого (одне за одним). || Закінчити що небудь у кілька заходів; у різний час (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
скінчати — а/ю, а/єш, рідко скі/нчувати, ую, уєш, недок., скінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. Доводити що небудь до кінця, до завершення; завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. 2) неперех., перев. з інфін. Переставати робити що небудь … Український тлумачний словник
закінчувати — закінчити (доводити що н. до кінця, до завершення), кінчати, кінчити, скінчати, скінчити, покінчити, докінчувати, докінчити, завершувати, завершити, довершувати, довершити, вивершувати, вивершити, повершити, порішити; викінчувати, викінчити… … Словник синонімів української мови
